Краніосакральна терапія

Краніосакральна терапія бере свої початки в краніальній остеопатії, а її засновником є американський лікар-остеопат Джон Аппледжер. Спростивши велику кількість остеопатичних технік до 10-ти крокового протоколу, він відкрив можливість для людей, які не мають можливість проходити повноцінне остеопатичне навчання, але при цьому працюють у сфері реабілітації, допомагати на початкових етапах лікування пацієнтів.
Вивчення краніосакральної терапії вийшло за межі остеопатії та хіропрактики, зараз цією технікою володіє багато лікарів, медсестер, фахівці східної медицини та акупунктури, психологи, масажисти, стоматологи, фізіотерапевти тощо.
Тверда мозкова оболонка, з якою працює краніосакральний терапевт (ТМО), є єдиною і не розривною частиною фасціальної системи людини. Фасції – це своєрідні футляри, що покривають кожен орган, тканину людини. Тверду мозкову оболонку ми розглядаємо як найглибшу фасцію у тілі людини.
Усередині мозкових оболонок у черепі, хребті знаходиться спинно-мозкова рідина (ліквор). Ліквор - це рідина схожа на плазму крові, що приносить до нервових клітин поживні речовини та забирає продукти метаболізму. Таким чином, від якості ліквороциркуляції залежать умови існування та розвитку головного та спинного мозку.
Саме ліквор і створює (або передає) пульсації, які поширюються на всю поверхню тіла людини (тіло працює як єдина система) і які відчуває терапевт.