Остеопатія при нічному енурезі у дітей

Серед найбільш поширених проблем дитячого віку, мабуть, однією з неоднозначних і складних є нетримання сечі (енурез). Різноманітність причин і факторів, безліч думок фахівців досі породжують дискусії та суперечки з приводу цієї недуги, ставлять спантеличених батьків у глухий кут, але не відповідають на їх головне питання: чи існує універсальний спосіб позбутися енурезу незалежно від можливих причин його виникнення?

Енурез – це термін грецького походження, що означає мимовільне сечовипускання. Розрізняють денний та нічний енурез, первинний та вторинний (незалежний від сну, частіше наслідок вроджених захворювань). Найчастіше в дітей віком зустрічається первинна форма, тобто нічний енурез.

Більшість випадків дисфункцій сечовипускання спостерігається у дітей віком 5-8 років. Як правило, це викликає сильний психологічний дискомфорт у дитини, вона соромиться своєї проблеми, батьки також відчувають збентеження і не відразу звертаються до потрібного фахівця. Сумно, але в таких випадках внаслідок втраченого часу психологічна сторона проблеми тільки посилюється, і в подальшому може знадобитися більше часу для її виправлення.

Сечовиділення – це досить складний фізіологічний процес. У новонароджених він відбувається рефлекторно, мимоволі. У міру надходження сечі стінки сечового міхура розтягуються, після чого відбувається скорочення м'язових волокон, розслабляється м'яз, що замикає вхід (сфінктер сечового міхура) і відбувається випорожнення.

Контроль за цим механізмом виробляється поступово. До 1,5 років дитина не відчуває наповнення сечового міхура і, відповідно, не може контролювати сечовипускання. Тільки до 2 років діти набувають здатності відчувати розтяг стінок сечового міхура, а до 3-4 років встановлюється контроль центральної нервової системи над цим процесом і з'являється здатність гальмування сечовипускального рефлексу. Відповідно, тільки після 4-5-річного віку можна говорити про проблему нічного енурезу у дітей, оскільки в нормі до цього часу вже повинні сформуватися чіткі зв'язки між корою головного мозку та механізмами сечовипускання.

Підсумовуючи всі наявні причини первинного нічного енурезу (коли виключено вторинну патологію або аномалії розвитку сечостатевої системи) можна сказати, що так чи інакше ця проблема пов'язана з нервовим регулюванням процесу сечовипускання.

Це може бути перезбудження нервової системи внаслідок порушення режиму сну та неспання. Нерідко нічний енурез - наслідок напруженої обстановки в сім'ї, коли виховання у надмірній строгості або постійні конфлікти та сварки у сім'ї провокують стресові стани у дитини. Ще такий стан називають неврозоподібним енурезом, коли внаслідок сильної травмуючої ситуації або різких змін у звичному укладі життя (переїзд, розлучення батьків, народження молодшої дитини в сім'ї, новий колектив) дитина стає дратівливою, полохливою, недовірливою, невпевненою в собі. Часто у неї спостерігаються порушення  сну. Він стає поверхневим, не освіжаючим, через що вранці особливо помітна дратівливість та поганий настрій.

Окремо виділяють так званий «спінальний енурез», коли перенесена травма або інші порушення з боку поперекового відділу хребта можуть позначатися на регуляції сечовипускання. У деяких випадках фахівцям доводиться вдаватися до оперативного втручання.

Комплекс обстеження при енурезі передбачає відвідування багатьох фахівців (педіатр, уролог, психоневролог), низка діагностичних досліджень, включаючи ЕЕГ, лабораторні аналізи крові, сечі та ін. Після цього вирішується питання про лікування, зокрема і медикаментозного. Серед рекомендованих ліків - седативні, ноотропні і навіть зменшують вироблення сечі в нічний час. У ряді випадків призначають препарати, що розслаблюють м'язи сечового міхура, покликані збільшити його обсяг і зменшити частоту мимовільного сечовипускання. Важливо те, що всі ці заходи розраховані на курсове застосування і у разі тривалої перерви у прийомі препаратів симптоми повертаються, а з ними згасає надія дитини та її батьків на порятунок від нічного енурезу.

Сумно, але факт, що тільки випробувавши всі поширені методи лікування лікарськими та народними засобами, відвідавши десятки вузьких фахівців, переживши неодноразовий рецидив (повернення симптомів) енурезу та втративши будь-яку надію на лікування, батьки звертаються за допомогою до остеопата.

Завдання остеопатії - знайти в людині не хворобу, а здоров'я, і ​​допомогти процесам саморегуляції заповнити цим здоров'ям весь організм. Остеопатія бачить у тілі не окремо існуючу сечовидільну систему або хребет, або головний мозок, вона розглядає весь організм як універсальну систему взаємопов'язаних між собою структур, що впливають одна на одну і виконують єдину функцію підтримки здоров'я і балансу в організмі.

Руки остеопата – інструмент, завдяки якому лікар розпізнає найменші дисфункції в тілі, з вражаючою точністю визначає локалізацію ключової проблеми, натягу та деформації структур, часом невидимі при візуальних методах дослідження.

Енурез – це та проблема, яка насамперед потребує комплексного підходу. Остеопатичні методи діагностики дозволяють обстежити весь організм і знаходити початкову проблему, де б вона не локалізувалася, чи то головний мозок, хребет чи нервово-м'язовий апарат сечового міхура.

Наприклад, спеціальні тести дозволяють виявити колись перенесену травму поперекового відділу хребта або крижу, яка тепер виявилася у порушеній роботі сечостатевої системи.

Зміни в шийному відділі хребта, як не дивно, теж можуть бути причиною енурезу, оскільки навіть невизначені при інструментальних методах зміни з боку судин шиї можуть призводити до погіршення кровопостачання головного мозку і, як наслідок, порушення центральної регуляції багатьох систем, у тому числі процесу сечовипускання.

Прийоми краніальної остеопатії дозволяють виявити наслідки пологової травми, які, не будучи усунуті вчасно, проявили себе через кілька років у вигляді нічного енурезу. Порушення нормальної біомеханіки кісток черепа, зміна ритму руху ліквору, напруга мозкових оболонок – це ознаки, які можуть сказати остопату про справжню причину порушень у тілі.

За допомогою спеціальних технік остеопат допоможе тілу провести корекцію наслідків травм хребта або родової травми. Нормалізація лімфовідтоку від головного мозку та кровообігу в хребетній артерії покращить живлення головного мозку, зніме напругу з тканин мозку, що приведе до балансу нейро-вегетативну регуляцію сечовипускання. А робота з поперековим відділом хребта відновить адекватну іннервацію сечового міхура.

Мета остеопратії – глибинне оздоровлення всього тіла. Це є ключ до відновлення власної системи саморегуляції організму. Замість численних походів за різними фахівцями та діагностичними процедурами часом буває достатньо кількох остеопатичних сеансів, щоб повернути довгоочікуване здоров'я та повноцінне життя дитині, а спокій та радість її батькам.

З практики можу сказати, що важливо пам'ятати батькам, що сприятлива домашня атмосфера в сім'ї сприяє якнайшвидшому одужанню дитини. Поки що найстарший наш пацієнт з енурезом був 12 років — за 6 сеансів вдалося повністю позбавити дитину цієї проблеми. З маленькими дітьми йде 2-3 сеанси, як правило, знову ж таки повторимося за умови нормальних відносин усередині сім'ї.

Пам'ятайте, здоровими діти можуть рости тільки у здорових батьків, тому незабувайте стежити за собою, шановні мами та тата! За допомогою звертайтесь до лікаря остеопата клініки Alfa