Дисбактеріоз: незвичне лікування звичної хвороби

Лікар-остеопат розглядає людський організм як складну механічну систему. І впливає на тканини та органи, робота яких виявилася порушеною, також механічно — руками. Зізнатися, перелік хвороб, за яких ефективна остеопатія, чимало дивує. До них входить дисбактеріоз — проблема, знайома багатьом і дорослим, і дітям

Що ж можна зробити одними руками там, де не допомагають дієта, ні ліки, ні біопрепарати?

Спочатку нагадаємо, що таке дисбактеріоз. Дисбактеріоз – це зміна співвідношення, кількості та якості природних мешканців кишечника – різних мікроорганізмів: бактерій, грибів, вірусів, найпростіших. Частина їх організм терпить. Частина їх перебуває з організмом у взаємовигідних відносинах: організм дає можливість харчуватися, вони організму щось дають натомість. З частиною в організму відносини ворожі — він намагається їх позбутися. Дисбактеріоз характеризується зниженням кількості вигідних мікроорганізмів, появою мікроорганізмів з небажаними якостями чи мікроорганізмів третьої групи, які організму зовсім не потрібні. У сучасній медицині прийнято розрізняти чотири ступені дисбактеріозу.

Перший ступінь характеризується зниженням кількості нормальної флори (в основному це біфідо-і лактобактерії) у 10 разів. В одних ця стадія дисбактеріозу нічим себе не проявляє, в інших можливі зниження апетиту, запори (зазвичай при нестачі лактобактерії), синдром порушеного травлення (бурчання, дискомфорт, біль у животі), дискінезія жовчовивідних шляхів (порушення узгодженої роботи печінки, жовчного міхура) ).

Другий ступінь дисбактирозу характеризується появою природних для кишечника мікроорганізмів, але з аномальними властивостями. Зокрема, всім відома кишкова паличка дуже мінлива, має величезну кількість різних штамів. Нормальні штами кишкової палички не здатні розщеплювати кров і мають досить виражену ферментативну активність, тобто можуть брати участь у процесі бродіння. А мутантна кишкова паличка відрізняється якраз протилежними властивостями, через що може викликати стани на кшталт гострої кишкової інфекції.

При третьому ступені спостерігається різке зниження нормальної флори кишечника, переважання аномальних штамів, можлива поява грибків роду Кандида та явних патогенних організмів, яких у принципі в кишечнику не повинно бути.

Четвертий ступінь – це передсептичний стан, далі починається проникнення мікробів у кров. Характеризується практично повною відсутністю нормальної флори та домінуванням флори патогенної. Тяжкий стан, що потребує реанімації.

Зрозуміло, що за третього та четвертого ступенів дисбактеріозу без досягнень академічної медицини не обійтися. Ми ж працюємо з першим та другим ступенем.

У традиційному (алопатичному) підході до лікування дисбактеріозу, якщо йдеться про важкі ступені, то спочатку застосовуються препарати, які вбивають шкідливі бактерії. Це можуть бути антибіотики, інші хіміотерапевтичні препарати (наприклад, якщо йдеться про кандидоз — протикандидозні препарати), це можуть бути фаги — спеціальні віруси, які вбивають бактерії, а також рослинні препарати, що мають властивість пригнічувати зростання флори.

Шкідників позбулися — треба підростити свою флору. Здавалося б, не вистачає лактобактерії – давайте їх дамо. А вони не приживаються. Пішли іншим шляхом - стали давати речовини, які створюють вигідне для флори середовище плюс містять саму флору.

Всім відомий Хілак форте - саме препарат, який створює в кишечнику вигідне для корисних мікробів і невигідне для шкідливих середовище. Відповідно, його призначають разом із якимось біфідо-або лакто-препаратом. З останніми також, виявляється, не все просто. Якщо дати препарат у порошку, то 99% речовини не проходить через шлунок – гине. Розробили кишково-розчинні капсули — з'ясувалося, що вони не завжди ефективні. Чому? Виявляється, потрібно, щоб печінка, жовчний міхур, вся система лімфообігу, імунна система, стінка кишечника були готові ці мікроорганізми прийняти. Лікування дисбактеріозу без виконання цієї вимоги буде неуспішним. Неготовність організму прийняти необхідні мікроби є не завжди, але якщо вона є, спочатку треба впоратися з цією проблемою. Для цього я бачу три шляхи: фітотерапія, гомеопатичне лікування та остеопатія.

Що ж під силу остеопатам? По-перше, остеопатичними методами ми можемо нормалізувати механіку та тонус кишечника, вплинути на стан кишкової стінки.

Чому це важливо? Сильний організм містить біля своєї кишкової стінки певні штами мікробів-вартових. Він їх живить і утримує біля стінки кишечника – крізь неї вони проникнути не можуть. І, у свою чергу, не підпускають до неї інші мікроби.

Ця складна взаємодія мікробів і кишкової стінки може порушитись, якщо організм ослабне, кишкова стінка стане проникною і в кров почне всмоктуватися не тільки те, що необхідно, а й те, що в нормі має виводити. 

Саме така картина – не рідкість при дисбактеріозі. Але покращуючи крововідтік, регулюючи лімфодренаж, ми можемо впливати на стан кишкової стінки.

Наступний пункт застосування сил — печінка. Вся кров від кишечника, яка містить продукти розщеплення їжі, зрештою тече до печінки. А печінка має з цим розібратися: що й куди направити. Зрозуміло, що при дисбактеріозі печінки доводиться виводити більше токсинів і з цим навантаженням вона може не справлятися. Ще одна область, з якою ми працюємо при дисбактеріозі, - це жовчовивідні шляхи, підшлункова залоза та шлунок. Для правильного функціонування кишечника треба, щоб у нього надходила їжа, що вже попередньо оброблена. Адже кишечник не має ферментів, які можуть виконати функцію шлунка. Якщо не працює шлунок, то до кишечника потрапляє недопереварена їжа. Цим відразу користуються невигідні для організму мікроби, які викликають бродіння, гниття тощо. Відповідно, налагодивши відтік жовчі, нормалізувавши роботу верхнього відділу шлунково-кишкового тракту, ми створюємо передумови для того, щоб нормалізувалася і кишкова флора.

Хороший ефект дає поєднання нашого лікування із прийомом біопрепаратів. Плюси остеопатії в тому, що ми не протиставляємо свій метод іншим і готові поєднувати його з ними на благо пацієнта.

Завжди виникає питання, чи варто коригувати дисбактеріоз, якщо він зовні нічим не проявляється? Відповідь дуже проста. Це тільки на перший погляд нічого страшного, поки ми не подивимося, що відбувається при дисбактеріозі з організмом загалом. Якщо порушується склад речовин, що всмоктуються кишковою стінкою, то в організм потрапляє те, що ми називаємо шлаками. І у внутрішніх середовищах — у крові, лімфі, тканинній рідині, тканинах мозку — виявляються речовини, яких там не повинно бути. Інакше кажучи, йде повільне отруєння організму. Яке може виявлятися стомлюваністю, поганим сном, проблемами з поведінкою. Додайте сюди вітамінну недостатність - адже тільки нормальна мікрофлора кишечника здатна виробляти вітаміни групи В, вітамін К. Плюс постійний шлунково-кишковий дискомфорт - відомо, що це дуже невротизує, особливо дітей. Міркуйте самі, чи варто цим займатися.

А ось на ранніх стадіях дисбактеріозу, коли в аналізі ми бачимо лише невиражене відхилення, справді, малюка досить просто спостерігати — і знову ж таки остеопатичне лікування буде доречним.